Остеопороз — «тихий» вбивця кісткової тканини, який на ранніх стадіях ніяк не проявляється. Це системне захворювання, за якого щільність і міцність кісток знижується, тому вони стають крихкими. Зазвичай, хворобу діагностують випадково після першого перелому, оскільки симптоми остеопорозу або взагалі відсутні, або ледь помітні і на них ніхто не звертає увагу. Змінити ситуацію може профілактична діагностика і адекватне лікування.
Ранні симптоми остеопорозу
Ознаки остеопорозу на ранніх етапах розвитку, зазвичай, малопомітні. Більшість з них хворий може списати на звичайну втому або нестачу вітамінів в той час, коли процес руйнації кісток вже давно запущений. Проте деякі з ранніх проявів дозволяють запідозрити розвиток остеопорозу:
- зменшення зросту на 2-3 см через компресійні переломи кісток (хребців), що призводить до їх стискання та зниження висоти під вагою тіла;
- зміна постави з виникненням сутулості;
- судоми литкових м’язів в нічний час;
- больові відчуття у суглобах та кістках з локалізацією в спині, ребрах, тазу;
- випадіння волосся, сухість шкіри, ламкість нігтів.
Прогресуючі прояви захворювання
Щільність кісткової тканини без відповідного лікування продовжує зменшуватись. У такому випадку при діагнозі остеопороз, симптоми стають більш вираженими, складними і небезпечними. Коли хвороба вже значно прогресувала, з’являється:
- схильність до переломів при незначній травматизації;
- компресійні переломи хребта;
- формування «вдовиного горба»;
- обмеження рухливості (амплітуди рухів), особливо в спині та тазостегнових суглобах.
Пізніше крихкість кісток призводить до випинання живота через стиснення хребта і опускання ребер. Також можлива поява дискомфорту у грудній клітці, задишка, печія після їжі, хронічний біль.
Фактори ризику та групи схильності
Остеопороз не виникає просто так. Найчастіше він вражає жінок після менопаузи, адже в цей період різно знижується рівень естрогенів, які стимулюють утворення нової кісткової тканини та пригнічують руйнування старої. В групі ризику також люди похилого віку після 70 років, незалежно від статі.
Розвиток остеопорозу можливий під впливом й інших факторів:
- дефіциту вітаміну D (відповідає за повноцінне засвоєння кальцію);
- генетичної схильності (наявність остеопорозу у близьких родичів може передаватися в спадок);
- малорухливого способу життя (нестача фізичної активності знижує стимуляцію кісткоутворення).
Багаторічні спостереження довели, що за етнічною приналежністю в групі ризику розвитку остеопорозу представники європеоїдної та монголоїдної (азіатської) раси.
Профілактика та підтримка здоров’я кісток
Профілактика остеопорозу тісно пов’язана з рівнем вітаміну D. При його нестачі життєво важливий кальцій та фосфор не можуть нормально засвоюватись, що призводить до втрати кісткової маси. Тому вітамін D потрібно приймати з метою профілактики захворювання у дозуванні 800-2000 МО для дорослого щоденно. В окремих випадках доза може бути збільшена лікарем до 4000 МО.
Найкраще людським організмом засвоюється жиророзчинний вітамін D₃, як наприклад, Детрімакс®. Він випускається у формі капсул в різному дозування для зручності прийому кожного пацієнта. Регулярне вживання холекальциферолу позитивно впливає не тільки на стан кісток, а й на нервову, імунну, ендокринну, серцево-судинну та інші системи організму.
Покращенню щільності кісткової тканини сприяє фізична активність, адже під час помірних навантажень стимулюється процес кісткоутворення. Не менш важливе правильне харчування. Для попередження остеопорозу раціон треба збагачувати молочними продуктами, рибою, зеленими листовими овочами тощо.
Уважність до свого здоров’я — найкращий спосіб профілактики не тільки остеопорозу. Вчасне звернення до лікарів та дотримання рекомендацій — впевнений шлях до одужання. Не можна нехтувати профілактичними прийомами вітаміну D та діагностикою кісток на щільність. Більш детально про все викладено на офіційному сайті Детрімакс®. Самолікування може зашкодити вашому здоров’ю.
Список використаної літератури:
- Christodoulou, C., & Cooper, C. (2003). What is osteoporosis?. Postgraduate medical journal, 79(929), 133-138.
- Lin, J. T., & Lane, J. M. (2004). Osteoporosis: a review. Clinical Orthopaedics and Related Research®, 425, 126-134.
- Rachner, T. D., Khosla, S., & Hofbauer, L. C. (2011). Osteoporosis: now and the future. The Lancet, 377(9773), 1276-1287.
